
Шановні батьки!
Перед Вами лист -звернення дитини до найдорожчих для неї людей - батьків. Прочитайте його будь ласка та поміркуйте над ним.
Лист-звернення дитини
«До найдорожчих мені людей – моїх батьків»
-
Не псуйте мене. Я чудово знаю, що я не повинен отримувати всього, про що прошу. Я просто перевіряю вас.
-
Не бійтеся виявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені знати міру і місце.
-
Не застосовуйте силу по відношенню до мене. Інакше це навчить мене вважати, що сила – це все, що має значення.
-
Не давайте марних обіцянок. Це підірве мою довіру до вас.
-
Не піддавайтеся на мої провокації, коли я говорю і роблю речі, які засмучують вас. Інакше я знову намагатимуся добитися такої «перемоги».
-
Не засмучуйтеся, якщо я говорю, що не люблю вас. Просто я хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили по відношенню до мене.
-
Не примушуйте мене відчувати себе малюком. Я компенсую це тим, що поводитимуся так, ніби я – «центр Всесвіту».
-
Не робіть для мене і за мене те, що я зможу зробити сам. Якщо це відбудеться, я вимагатиму, щоб ви обслуговували мене завжди.
-
Не звертайте уваги на мої безглузді витівки. Ваша підвищена увага допоможе їх закріпити.
-
Не робіть мені зауваження у присутності інших людей. На зауваження я реагуватиму лише наодинці, без сторонніх.
-
Не намагайтеся мене повчати в конфліктній ситуації. Я все одно нічого не почую, а якщо почую, то не стану реагувати. Поговоріть зі мною тоді, коли ваш гнів поступиться місцем здоровому глузду.
-
Не примушуйте мене вважати, що помилки, зроблені мною, це – злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не вважаючи при цьому, що я ні на що не здатний.
-
Не прискіпуйтеся до мене і не бурчіть. Інакше мені доведеться прикинутися глухим, щоб якось захиститися.
-
Не забудьте, що я розвиваюсь, а значить, експериментую. Таким чином я вчуся. Примиріться, будь ласка, із цим.
-
Не відмахуйтесь від мене, якщо я ставлю вам прямі запитання. Інакше раптом може виявити, що я перестав вас питати і шукаю потрібну інформацію там, де мені її пропонують.
-
Не турбуйтеся про те, що ми проводимо дуже мало часу разом. Варто потурбуватися про те, як ми з вами його проводимо.
-
Не забувайте, що мені потрібні ваші розуміння і підтримка.
-
Ставтеся до мене так, як ставитесь до своїх друзів. Я теж хочу бути вашим кращим другом.
-
Не забувайте, ваші добрі думки і теплі побажання, які ви даруєте мені, згодом повернуться до вас сторицею.
-
Пам’ятайте, що у вас є найбільше диво на світі. Це диво я – ВАША ДИТИНА!
Соціальні ролики для батьків
Дев’ять заповідей батьківства
-
Не чекайте, що Ваша дитина буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете. Допоможіть їй стати самою собою.
-
Не вимагайте від дитини плати за все, що Ви для неї робите: Ви подарували їй життя, як вона може віддячити Вам? Вона подарує життя своїм дітям.
-
Не зганяйте на дитині свої образи, адже на старості це все повернеться сторицею (адже що посієш, те й пожнеш).
-
Не ставтеся до проблем дитини зарозуміло: її життя для неї не є більш легким, ніж для Вас – Ваше (а може, навіть складнішим, тому що дитині бракує досвіду).
-
Не принижуйте дитину.
-
Не засмучуйтесь, якщо не можете щось зробити для своєї дитини; засмучуйтесь, якщо можете – але не робите.
-
Пам’ятайте: для дитини зроблено замало, якщо не зроблено все.
-
Умійте любити чужих дітей. Ніколи не робіть чужій дитині того, чого не хочете, щоб інші зробили Вашій.
-
Любіть свою дитину будь-якою, хоча б тому, що дитина – це свято, яке поки ще разом із Вами.
Онлайн курс. Участь батьків у організації інклюзивного навчання
Батьки і школа мають однакову мету – дитина, якій подобається навчання і яка після закінчення школи зможе бути щасливою і реалізованою. Саме навколо цієї мети можуть об’єднуватись батьки і працівники шкіл.
Та особливо така співпраця і розуміння процесів важливі для батьків дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах. Адже від наявності цього часто залежить психічний, емоційний і фізичний розвиток дитини з особливими освітніми потребами, доброзичлива атмосфера в класі і дружелюбне ставлення батьківської спільноти.